Inverleith Park

Inverleith Park — велике зелене поле на півночі Edinburgh

Мало який міський парк дає стільки неба над головою. Inverleith Park розкинувся приблизно на 22 гектари (54 акри) рівного газону, обсаджених деревами алей і спортивних полів між Stockbridge і Royal Botanic Garden Edinburgh, і перше, що робить майже кожен, хто сюди приходить, — зупиняється й дивиться на південь. На обрії стоїть уся панорама Old Town: Edinburgh Castle на своїй скелі, за ним підіймається Arthur’s Seat, а ясної днини вид замикають Pentland Hills. Це радше робочий парк, ніж декоративний: регбійні ворота, будиночки на городах, ставок для моделей суден, собачники, бігуни і шкільні команди ділять одне величезне поле. Саме ця буденна метушня й робить його одним із найулюбленіших відкритих просторів міста.

Родзинки

• Ставок для моделей суден — викопаний у 1890-х саме під моделі яхт і донині використовується за призначенням; тут живуть лебеді, крижні, лиски й чубаті чернеті, час від часу з’являється рибалочка.
• Водно-болотний сад — західну частину ставка перебудували 2007 року на облямоване очеретом мілководдя, і звичайна вікторіанська чаша перетворилася на справжній осередок дикої природи.
• Сонячний годинник Kinloch Anderson — подарований парку 1890 року й повністю відреставрований 2018-го едінбурзьким кравецьким домом Kinloch Anderson до його 150-річчя; він є осердям оновленого Sundial Garden.
• Городи-алотменти — північно-західна чверть парку обробляється вже понад століття: станом на 1918 рік тут було роздано близько 123 ділянок, а ще 53 охочі стояли в черзі.
• Шкільні спортивні поля — на них грають Edinburgh Academy, Fettes College, Stewart’s Melville College і George Heriot’s, а західний обрій замикає баштовий силует Fettes College.
• Royal Botanic Garden Edinburgh по сусідству — вхід до самого саду безкоштовний, а от Glasshouses працюють за квитками; наразі оранжереї зачинені на велику реставрацію будівель і колекції рослин.

Що всередині

Планування лишилося по суті тим самим, яке місто заклало у 1890-х: широка периметральна прогулянкова доріжка, прямі поперечні алеї, ставок на південному заході, городи на північному заході й відкриті поля посередині. Пізніші десятиліття додали дрібніші речі, потрібні сучасному районному парку, тож за одне двадцятихвилинне коло ви пройдете повз формальні квітники, дику луку, тверді корти й підстрижений газон.

• Великі відкриті поля, розмічені за сезоном під регбі, футбол, крикет і — рідкість для Шотландії — бейсбол.
• Чотири тенісні корти та окремий майданчик для ігор із м’ячем, які утримує міська рада й до яких є вільний доступ.
• Майданчик для петанку — один із небагатьох спеціалізованих у парках Edinburgh.
• Вуличні тренажери, столи для настільного тенісу й розмічене бігово-фітнес-коло.
• Дитячий майданчик, лука з польових квітів і закритий Sundial Garden з відреставрованим годинником.
• Довгі затишні алеї та лавки, поставлені саме під південну панораму міста.

Чим зайнятися і для кого

• Родини з дітьми — ігровий майданчик, безпечний простір газону, качки й лебеді біля ставка, а за дві хвилини ходу — Botanic Garden як запасний варіант на дощ.
• Бігуни й велосипедисти — рівне, добре дреноване коло по периметру з розміченим фітнес-маршрутом: зручно для повторюваних кіл та інтервальних тренувань.
• Орнітологи й любителі природи — водно-болотна частина 2007 року притягує водоплавних і зрідка рибалочку, а в липні лука гуде від запилювачів.
• Фотографи — класичний едінбурзький кадр із замком, віддзеркаленим у воді, роблять саме тут; найкраще — у низькому зимовому світлі.
• Спортивні клуби й шкільні команди — одне з найбільших скупчень полів у межах міста, яким користуються і приватні школи, і ті, хто бронює час.
• Садівники й городники — квартал алотментів працює як жива виставка того, що насправді родить у шотландському східнобережному кліматі.

Як дістатися і практичне

Парк лежить у районі Inverleith — житловій зоні одразу на північ від New Town, у рамці зі Stockbridge на заході, Canonmills на сході та Comely Bank на південному заході. Автобуси Lothian 8, 9, 23 і 27 ідуть східним підходом повз східну браму ботанічного саду, а 24 і 29 виходять через Stockbridge і зупиняються біля східної межі парку, навпроти західної брами ботанічного саду. Від вокзалу Edinburgh Waverley сюди приблизно півгодини пішки під гору вниз через New Town або кілька зупинок будь-яким із цих автобусів; трамвай доходить лише до центральних зупинок на головній торговій вулиці, далі варто пересісти на автобус. Парк не огороджений, вхід вільний і цілодобовий — ані брам, ані жодної плати за вхід. На повне коло закладайте сорок п’ять хвилин — годину, а якщо поєднувати з ботанічним садом, то пів дня.

Коли відвідати

Весна приносить цвіт уздовж алей, перші лопати на городах і гніздування біля ставка. Літо — це парк на повну: крикет і регбі на полях, світло, що тримається після десятої вечора в час літнього сонцестояння, і газон, який наприкінці серпня стає неформальним оглядовим майданчиком для феєрверку, яким завершується Edinburgh International Festival. Осінь — імовірно, найкращий сезон, щоб дивитися, а не діяти: алеї міняють колір, а низьке сонце рельєфно вимальовує силует замку. Зима оголює дерева й відкриває види, які влітку ховає листя, краї ставка часто беруться кригою, а сам парк лишається придатним для прогулянок, бо доріжки тверді, а ґрунт добре відводить воду.

Цікаво знати

Земля належала маєтку Inverleith, який родина Rocheid тримала від 1665 року. У 1889-му місто викупило ферму South Inverleith Mains у Charles Rocheid і взялося закладати громадський парк, а вже 1891 року місцева преса вітала місто з придбанням і відкриттям «цього чудового парку». Вікторіанський проєкт був амбітним: дренаж і під’їзні дороги, оранжереї та павільйон, два майданчики для боулзу, чотири тенісні корти, два поля для гольфу і доріжка для верхової їзди, а в 1890-х додався ставок — саме під моделі яхт. Північно-західну чверть віддали під городи, які надзвичайно розрослися під час продовольчих кампаній Першої світової. Пізніше парк приймав Foodies Festival і частину програми Edinburgh International Science Festival, а на його газоні знімали сцени фільму Chariots of Fire.

Поради відвідувачу

• Заходьте із західного боку й ідіть на схід: тоді ви виходите до ставка з панорамою замку просто перед собою, а не за спиною.
• Парк відкритий усім вітрам, і вітер тут іде з боку Firth of Forth — вітрозахисна куртка стане в пригоді більше, ніж парасолька.
• Поєднайте візит із західною брамою ботанічного саду — вона за кілька хвилин ходу від східної межі парку; про Glasshouses краще дізнатися заздалегідь, щоб не будувати навколо них плани.

Питання й відповіді

Чи потрібно платити за вхід до Inverleith Park? Ні. Це громадський відкритий простір без брам, квитків і годин роботи — зайти можна будь-якої пори доби.

Наскільки він великий? Близько 22 гектарів, або 54 акрів. Це один із найбільших міських парків Шотландії, і саме тому тут рідко буває тісно навіть у фестивальні вихідні.

Чи справді звідси видно Edinburgh Castle? Так. Південна панорама охоплює замкову скелю, шпилі Old Town і Arthur’s Seat, а ясної днини — ще й Pentland Hills на задньому плані. Найкраща точка — лавки біля ставка.

Це те саме, що Royal Botanic Garden? Ні, це два сусідні, але окремі місця. Ботанічний сад безкоштовний і має фіксовані години роботи, його Glasshouses працюють за квитками й наразі зачинені на реставрацію. Inverleith Park відкритий цілодобово і взагалі не має квитків.

Для чого ставок? Його збудували в 1890-х як ставок для моделей суден, і моделісти й досі ним користуються. Західну частину 2007 року перетворили на водно-болотний сад, тож та сама водойма тепер працює ще й як осередок дикої природи.

Чи можна з собакою? Так, і це один із найпопулярніших маршрутів для вигулу на півночі міста. Тримайте собаку подалі від розмічених полів під час ігор і від огорожі городів.

Чи можуть відвідувачі грати на кортах і полях? Тенісні та ігрові корти, які утримує рада, відкриті для всіх. Великі трав’яні поля бронюють клуби й приватні школи, тому для спонтанної гри краще використати вільний газон.

Чи зручно тут із візочком або на кріслі колісному? Здебільшого так: рельєф рівний, головне коло й поперечні доріжки мають тверде покриття, а дитячий майданчик проєктували з думкою про доступність; складнішими будуть лука та краї городів.