Единбург є справді дивовижним містом, яке поєднує в собі все необхідне для комфортного життя. Однак це місце особливо виділяє наявність просто неймовірної природи. І місто, і його околиці мають унікальний ландшафт. Тому мальовничості Единбургу точно не займати. Далі на edinburghname.
Canonmills належить до числа відомих единбурзьких районів. Він має цікаву багаторічну історію. І від цього це місце привертає ще більше уваги жителів та гостей міста. Адже, як відомо, люди просто обожнюють все, що пов’язано зі старовиною та історією. Тому що, як показує практика, такі об’єкти зберігають безліч таємниць і секретів, що вже саме собою викликає величезний інтерес.
Колись цей район був пов’язаний з озером та численними атракціонами. Однак об’єктом, з якого почалася історія Canonmills, сміливо можна вважати не розважальні споруди, а… млин.
Причому ця старовинна споруда дійшла практично у своєму первісному вигляді до наших днів. І незважаючи на те, що там уже давно не перемелюють зерно, цей об’єкт є предметом величезної зацікавленості.
Ось така виходить ситуація. Відомий нині район міста колись був місцем, яке користувалося особливою популярністю серед фермерів. А одна організація навіть мала законний обов’язок використовувати весь потенціал головного об’єкта, розташованого там.
Старовинний млин
З XII століття на місці, де згодом утворилося село Canonmills, був млин, яким керували каноніки Холірудського абатства. Якщо подивитися на мапу облоги Лейта 1560 року, то можна побачити групу будівель, зображених графічно. Три з них оснащені водяними колесами.
Причому робота самого млина здійснювалася завдяки водам річки The Water of Leith.
Пекарська корпорація Бакстерів (The Incorporation of Baxters) мала законний обов’язок перемелювати кукурудзу на млині Canonmills. Підтвердженням цього стала кам’яна табличка, виявлена в 1964 році, коли проводилися роботи з розширення місцевої заправної станції. Камінь містив напис: “Земля Бакстера, 1686 рік”.
Єдина і неповторна будівля
Звичайно, до наших днів село не збереглося у своєму первісному вигляді. Однак єдиною будівлею, яка “вижила” і стала втіленням того часу, став саме млин. Його черепичний дах є справжнім свідченням старовини та давно минулих років, коли фермери та прості місцеві жителі перемелювали там зерно.
Штучне водоймище
Однак, говорячи про минуле Canonmills, не можна не згадати про невелике штучне озеро, яке колись також було візитівкою цього місця. У зимові місяці водоймище переважно використовувалося для керлінгу.
Проте існування озера тривало лише кінця XIX століття. А після його засипали і місце, де колись розташовувалося водоймище, було повністю забудовано.
Численні розваги
Однак варто зазначити, що окрім озера на території, яка згодом перетворилася на сучасний район Canonmills, була ще одна спортивна арена. Йдеться про парк Георга V, що займав південно-східну частину старого Canon Mill Haugh.
Коли в 1865 році озеро було остаточно осушене, почалося будівництво The Royal Patent Gymnasium, щоб забезпечити здоровий та підбадьорливий відпочинок на свіжому повітрі.
В результаті місцеві жителі змогли насолоджуватись справжніми атракціонами, які приносили масу задоволення і дорослим, і дітям.
Зокрема, йдеться про Величезного Морського Змія (Great Sea Serpent), який легко вміщував 600 веслярів.
Також там була Гігантська морська пилка (Giant Sea-Saw), що піднімала 200 чоловік на висоту 50 футів.
Таким чином, млин, який колись функціонував у Canonmills, цілком справедливо вважати “попередником” району, який згодом утворився на місці колишнього села. Адже саме навколо нього, можна сказати, “крутилося життя”. Тому що процес перемелювання зерна в минулі часи був цілим ритуалом, без якого ніяк не можна обійтися фермерам.
Причому унікальність згаданого млина полягає в тому, що незважаючи на свою дисфункцію в наші дні, він, як і раніше, залишається головною пам’яткою. А все тому, що йому вдалося зберегти свій первісний вигляд. І цим він викликає величезний інтерес місцевого населення та гостей міста. Адже, за допомогою таких старовинних об’єктів ми маємо можливість, ніби доторкнутися до минулого. А це, погодьтеся, є просто чудовою нагодою вивчати історію того чи іншого регіону. Тому що перед очами є справжній “свідок” видатних подій та періодів.
Очевидно, міська влада Единбурга добре це розуміє. Тому що всю будівлю млина абсолютно не торкнулася жодна сучасна модернізація та реконструкція. А це є великою заслугою чиновників, які не прийняли рішення щодо докорінної зміни споруди.
Ба навіть стародавній черепичний дах, що зберігся, свідчить про колишнє значення і велич цього об’єкта. Об’єкта, який навіть після стількох років викликає по відношенню до себе величезну повагу та благоговіння. А це означає, що не дарма час все ж таки не зруйнував млин, який колись в певному сенсі був “годувальником”. Адже саме завдяки ньому люди отримували борошно, яке потім ставало основою виготовлення різноманітної смачної і поживної продукції для місцевого населення.