Единбург вважається інноваційним містом. Адже він може запропонувати безліч ініціатив та проєктів, націлених на розв’язання найрізноманітніших актуальних проблем. Однак у тому числі справедливо виділити питання довкілля. Тому що те, наскільки там просувається екосвідомість, викликає справжнє захоплення. Далі на edinburghname.
Цікаво, що курс на збереження та захист екології не оминає і науку. Люди, які працюють у цій непростій сфері, також намагаються запропонувати корисні рішення на благо природи.
Якщо звернутися до історії, то й там можна дізнатися про діячів, які реалізувавши себе у науці, змогли паралельно вплинути і на екологію. Джеймс Ватт є одним із них.
Ранні роки та прояв конструкторського таланту
Майбутній учений народився 19 січня 1736 року в Greenock. Це близько 72 миль від Единбурга.
Спочатку маленький Джон здобував домашню освіту, у чому йому дуже допомагала мати. І фактично жінка стала першою вчителькою сина.
Пізніше Ватт став учнем Greenock Grammar School, де почали проявлятися його математичні здібності. А ось мови давалися хлопцеві дуже непросто.
Коли шкільні роки залишилися позаду, Джон почав працювати в майстернях, які належали його батькові. І вже тоді процес створення інженерних моделей викликав у юнака не лише величезний інтерес. Він також дозволяв реалізувати на практиці свої знання та конструкторський талант.
Однак незабаром у батька почалися проблеми з бізнесом, тому Ватт вирушив до Ґлазґо, щоб шукати нову роботу.
Життєві труднощі та раптове розв’язання головної проблеми
Коли Джону виповнилося 18 років, у його сім’ї настав непростий період. Річ у тому, що спочатку померла мати, а потім погіршилося здоров’я батька. Тоді юнак вирішив поїхати до Лондона, щоб пройти там курс навчання, який згодом дозволить йому займатися виготовленням різних інструментів та приладів.
Після того, як навчання залишилося позаду, Ватт повернувся до Шотландії, оселившись у Ґлазґо. Тоді він мав думку про створення власного бізнесу. Але через свою молодість і відсутність досвіду у встановленні потрібних зв’язків, втілити таку ідею у Джона майже не виходило.
Але у випадку Ваттом його непросту життєву ситуацію вирішив звичайний випадок. Річ у тому, що одного разу до міста доставили астрономічні інструменти, які Університету Ґлазґо заповів сам Alexander MacFarlane. Але ці пристрої потребували ремонту. І так вийшло, що їх відновленням доручили зайнятися саме Джонові.
Робота була виконана настільки добре, що молодий інженер отримав пропозицію відразу від трьох професорів відкрити маленьку майстерню прямо на території університету.
Поліпшення справ та активна робота
В результаті майстерню було відкрито і Ватт почав ремонтувати наукові прилади та обладнання, які використовувалися в університеті. Зокрема, йдеться про ваги, різні лінійки, деталі для барометрів, телескопів і т.ін.
А 1759 рік ознаменувався для Ватта тим, що було розпочато співпрацю з Джоном Крейґом. І полягала вона у виготовленні цілого спектра продуктів, включаючи іграшки та музичні інструменти. Партнерство виявилося дуже успішним і тривало 6 років.
Прагнення реалізації заповітної мрії вченого
Проте весь цей час великий науковий потенціал Джона давався взнаки. Зокрема йому не давала спокою ідея про паровий механізм. Щодо цього існує безліч легенд, головним героєм яких, звичайно, є сам Ватт. Такі розповіді присвячені тому, як в інженера виникла думка про таку конструкцію. І про її подальше втілення.
Проте, подібні історії мали цілком реальну основу. Тому що Джон дійсно дуже цікавився термодинамікою, а також активно вивчав пару та тепло. Він проводив численні лабораторні експерименти та робив відповідні записи у своїх щоденниках.
Довгоочікуваний успіх та швидке розчарування
Мабуть, досліди та дослідження не пройшли даремно, бо в 1765 році Ватт здивував усіх своєю роботою. Це була помпа, конструкція якої забезпечує проштовхування пари через циліндр. Після цього в останній надходила вода, що сприяє охолодженню, і перетворюючи пару на конденсат.
Однак, попри те, що подібний механізм був доволі потужним, ефективністю він не сильно відрізнявся. Тому що постійне нагрівання та охолодження великого циліндра двигуна вимагали величезних обсягів вугілля та тепла.
Ідея про нову конструкцію і до чого вона призвела
Тоді Ватт замислився над тим, щоби створити окремий конденсатор. Адже такий пристрій може забезпечити вакуум. А це призведе до роботи головного циліндра при постійній температурі.
Джон розпочав процес виготовлення конденсатора і вже дуже скоро прилад був готовий. Причому його ефективність виявилася надзвичайно високою. Це дозволило власникам шахт та млинів виконувати у 3 разів більше механічної роботи.
Загалом новий механізм Ватта став дуже популярним. Тому що до цього багато видів людської діяльності обмежувалися фотосинтезом. Іншими словами, для нормальної роботи тих же фабрик і заводів потрібно було покладатися на природні джерела енергії – від води до коней.
А ось окремий конденсатор Джона дозволив підприємствам використовувати простіші джерела енергії – пару та вугілля.
Загальне визнання та думка сучасних вчених
Говорячи про сенсаційний механізм Ватта – окремий конденсатор, важливо зазначити наступне.
Талант та потенціал інженера було визнано науковою спільнотою як Шотландії, так і світу. Зокрема Ватт був обраний членом The Royal Society of Edinburgh.
Однак, на думку багатьох сучасних учених, ті процеси, які були запущені завдяки розробці Джона, призвели до змін фізичних властивостей нашої планети. Адже підприємства, побудовані після виникнення конденсатора, стали джерелами викидів вуглекислого газу. А це спричинило трансформації атмосфери та кори Землі.
Тому сміливо можна вважати, що Джон Ватт змінив світ. Причому досягнути цього він зміг не тільки зробивши цінний внесок у науку, але також значно вплинувши на стан екології та нашої планети загалом.