Единбург давно набув світової слави, завдяки своїй унікальній красі та неймовірним пейзажам. Однак не всі знають, що це дивовижне місто має цікаву топографію. А виникнення останньої багато в чому має цілий спектр порід, який можна там зустріти. Далі на edinburghname.
З іншого боку, сучасний единбурзький ландшафт виник під впливом геологічної ерозії. Особливо яскраво це проявлялося під час доби плейстоцену, яку часто неофіційно називають льодовиковим періодом. Останній тривав приблизно 2,6 мільйона років тому.
Особливості основних типів единбурзьких геологічних порід
Важливо зазначити, що протягом 10 000 років геологія і ландшафт Единбурга використовувалися людьми в різних цілях. Йдеться і про створення відповідних місць для поселень, і про сільське господарство, і про оборону, і, звісно, про будівництво.
В цілому нині, единбурзькій місцевості властива наявність двох типів порід – осадових і магматичних.
Що стосується перших, то вони утворилися внаслідок повільних накопичень відкладень у морському мілководді та річкових системах. Другий тип з’явився, завдяки застиганню вулканічної лави на земній поверхні, а також магми в товщі кори Землі.
Те, що розрізняє та робить особливими
Крім того, справедливо звернути увагу на наступне – осадові та магматичні породи мають одну, дуже значну відмінність. І полягає вона у твердості.
Річ у тому, що другий тип, як правило, більш жорсткий і підлягає повільному руйнуванню. Саме з цієї причини такі породи сприяють утворенню пагорбів. Зокрема, The Pentland Hills та The Seven Hills of Edinburgh.
А ось осадовий тип набагато м’якший і іноді зношується. Внаслідок останнього з’являється трохи горбиста рельєфність.
Осадові породи в единбурзьких околицях
Якщо умовно повернутися приблизно на 350 мільйонів років тому, можна побачити наступне. Місцевість, де розташований сучасний Единбург, належить до великого континенту, якому властивий теплий та вологий клімат. Гори в північній частині були схильні до ерозій, що спричинило попадання твердих частинок у великі річкові системи, які течуть на південь.
Звичайно, час здатний змінити будь-що. І довкілля у цій частині не є винятком. Тому його трансформації відбувалися циклічно. А головна причина цього явища полягала в змінах рівня моря. За словами геологів, це наочно можна побачити на прикладі Barn’s Ness, East Lothian та Water of Leith, Stockbridge.
Звичайно, в процесі природних трансформацій не меншу роль відігравали дельти річок та болота з густою рослинністю.
Зокрема, річкові русла накопичували пісок, що згодом призвело до утворення цілих шарів пісковика. А він, своєю чергою, активно використовувався у будівництві Единбурга.
Крім того, окремі місця відрізнялися надмірним скупченням болотистої рослинності, що призводило до утворення вугілля.
А ще часом відбувалося значне підвищення рівня моря. І тоді в центральних низовинах відбувалося затоплення теплими морськими водами. Причому в них згодом спостерігалося зародження живих організмів – коралів, брахіоподів (плечоногих) і криноїдів (морських лілій). Усі вони сприяли створенню шарів вапняку. Наприклад, в East Lothian.
Відлуння зниклого океану
Крім всього сказаного, справедливо зазначити, що в межах території Единбурга зустрічаються і більш давні породи осадового типу.
Так, мова йде про шари, які з’явилися в глибоководді океану Япетус (The Iapetus Ocean). Дане водоймище колись розташовувалося на південь від Шотландії. А зникло воно приблизно 420 мільйонів років тому внаслідок надмірної активності тектонічних плит. Саме остання спричинила об’єднання континентів. Причому цікаво, деякі відкладення океанічного дна перетворилися на викривлені шари аргіліту і пісковика. Сучасними результатами подібних явищ стали The Pentland Hills та Siccar Point.
Магматичні породи біля Единбурга
Щодо цього типу порід, то вони в районі шотландської столиці з’явилися внаслідок епізодів вулканічної активності.
Так, основним матеріалом The Pentland Hills, розташованим на південь від міста, є міцна порода магматичного типу. А її вік перевищує 400 мільйонів років.
Причому в цій частині важливо зазначити, що магма, яка досягла земної поверхні, відрізнялася багатим хімічним складом. І це сприяло виникненню низки порід. Серед них можна виділити ріоліт, базальт, трахіт та андезит.
Результати пробудження невеликих вулканів
Далі була перерва довжиною в 70 мільйонів років. І після нього в единбурзькому районі знову почалася вулканічна активність. Однак тоді це були недовговічні та маленькі вулкани. Переважно вони відрізнялися базальтовим складом.
Але внаслідок того, що їхнє виверження відбувалося в умовах вологого ландшафту, зміщення води з магмою спричиняло вибухи. Тому в окрузі були розсипані брили лави з вулканічним попелом.
Якщо подивитися на центральну частину Единбурга, то можна побачити, що там переважає горбистий ландшафт. І ось він був утворений з різних останків вулканів даного періоду. Зокрема, йдеться про поверхню Calton Hill, Arthur’s Seat та Craiglockhart Hill.
Наслідки затримки магми під землею
Проте вулканічна активність біля Единбурга також призвела до виникнення пластових інтрузій, що складаються з долериту. Адже магма часто затримувалась під земною поверхнею. А потім перетворювалася на плоскі рідкі шари, що заповнювали порожнечі між шарами порід осадового типу, які вже існували.
До речі, видобуток долериту відбувався в районі Salisbury Crags. А через те, що він відрізняється гарною міцністю, його активно використовували для дорожнього покриття старовинних вулиць Единбурга.
Отже, геологічні породи сміливо вважатимуться однією з реальних цінностей Единбурга та його околиць. Адже саме вони дозволяли місту розвиватися та будуватися. А ще, завдяки ним можна дізнатися багато про далеке минуле мальовничої шотландської столиці.