Джон Скотт Рассел – інженер, який урізноманітнив сферу транспорту важливим екоскладником

Шотландію можна назвати батьківщиною унікальних інноваційних рішень. А все тому, що тамтешні діячі за всіх часів активно працювали над створенням чогось нового. Причому цікаво – їхня діяльність часто мала також екологічний складник. Іншими словами, все, що робили ці люди так чи інакше було пов’язане з довкіллям та його захистом. Далі на edinburghname.

Зокрема, Джон Скотт Рассел увійшов до історії як талановитий інженер, а також кораблебудівник. Але і його кар’єра змогла торкнутися екотеми. Річ у тому, що саме Джон одним із перших почав працювати над паровими механізмами. Вони згодом здобули чималу популярність, як одні з найбільш універсальних конструкцій, що рухають цілі екіпажі.

Звісно, ​​наукова діяльність Рассела не обмежилася цією розробкою. Однак у цій статті йтиметься саме про неї. Адже вона стала інноваційним рішенням талановитого інженера, використання якого, по суті, запровадило екопідхід до транспорту. 

Перші успіхи у новому місті

Рассел народився 9 травня 1808 року в Глазго. Там же юнак здобув університетську освіту. А в 17 років прийняв серйозне та самостійне рішення про переїзд до Единбурга.

На новому місці Джон став легко освоюватися і зайнявся викладацькою діяльністю. Ставши співробітником Leith Mechanics’ Institute, він навчав студентів природничих наук та математики. Причому лекції Рассела мали велику популярність. Тому рівень відвідуваності занять завжди був дуже високим.

Висока посада як офіційне визнання таланту

Загалом варто зазначити, що невдовзі після переїзду Джона до Единбурга, про нього почала поширюватися слава як про талановитого й здібного юнака. Причому свою повагу та захоплення не соромилися висловлювати навіть досвідчені майстри наукової спільноти.

Тому не дивно, що одного разу Рассел отримав пропозицію, яка вмить довела його статус.  

Так, коли в 1832 році помер сер Джон Леслі, який обіймав посаду професора натурфілософії в Единбурзькому університеті, тимчасово замінити його запропонували саме Расселу. І це попри те, що йому тоді було лише 24 роки. Головним критерієм такого призначення стали великі знання Джона в галузі природничих наук. І, звичайно, його величезна популярність як лектора. 

Крім того, в молодого вченого з’явилися соратники, які активно підтримували його та намагалися умовити на те, щоб він балотувався на постійну посаду. Адже на той момент Рассел перебував на посаді лише до обрання нового професора. 

Однак Джон не погоджувався на таку авантюру. І головна причина цього полягала в його безмірній повазі до кандидата, який претендував на це місце. 

Замість виборчих перегонів Рассел обрав проведення експериментів, досліджень. І загалом вищу концентрацію на практичній науковій роботі.

Сенсаційне інноваційно-парове рішення або універсальна конструкція інженера

Саме така діяльність згодом призвела до одного із найбільш масштабних результатів кар’єри Джона. І примітно, що над цим вчений працював саме в Единбурзі. Йдеться про те, що Рассел розробляв паровий двигун. І тому він навіть розробив спеціальний метод. Останній полягав в утриманні поверхні котла. Згодом він став по-справжньому універсальним та застосовувався багатьма інженерами.  

Насправді експерименти Рассела стали передумовою появи нового виду транспорту. Причому дуже екологічного на той час. Адже тоді переважно використовувалися кінні екіпажі. А це, як відомо, крім іншого мало на увазі титанічну працю тварин.

Але невдовзі все змінилося. Тому що відбулося заснування компанії Scottish Steam Carriage Company. А вона займалася виробництвом парових карет. Останні мали по два циліндри, потужність кожного з яких складала 12 кінських сил. 

Зокрема, за 1834 рік вдалося створити шість подібних конструкцій. Причому їхнє проєктування та обладнання відповідало найвищим стандартам. У тому ж році ці карети вже почали возити перших пасажирів. Причому частота появи такого транспорту на дорогах була по-справжньому винятковою. Практично щогодини можна було побачити карету, що проїжджала.

Звичайно, таким перебігом справ були не дуже задоволені управителі доріг. І головну причину свого невдоволення вони пов’язували з дискомфортом, який одразу відчули кінні екіпажі. 

Про механізм виходячи з сучасних поглядів

Як відомо, великі розробки вчених на той час відрізняються високою цінністю. І, звичайно, мають вплив на сучасний підхід до створення подібних конструкцій. У цій частині паровий двигун Рассела не став винятком.

І ось, якщо говорити про цей механізм, враховуючи сьогоднішнє розуміння про нього, варто зазначити наступне. 

Річ у тому, що під час роботи парових двигунів процес спалювання палива відбувається у спеціальній камері. І за умови нормального тиску повне окислення здійснюється, не утворюючи токсичні продукти. В цьому полягає основна відмінність даних механізмів від двигунів внутрішнього згоряння. Адже останнім необхідно використати спеціальні каталітичні нейтралізатори, щоб відповідати екологічним нормам. А ось парові двигуни працюють на геотермальній енергії. Тому демонструють високий екопотенціал. 

Таким чином, інноваційне рішення Джона Скотта Рассел стало не лише сенсацією в інженерії. Його також можна сміливо назвати одним із перших екомеханізмів. Адже такий паровий двигун працює із мінімальною шкодою для навколишнього середовища. І насправді він став чимось на зразок попередника наступних поколінь аналогічних конструкцій.

Get in Touch

....... . Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.